Юрій Довгань
Провідний спеціаліст відділу трансфузіології та служби крові
Спеціалізація: рішення для трансфузіології, ендоскопія.
Дякуємо за звернення!
Ваша заявка вже в нас. Менеджер звʼяжеться з вами найближчим часом.
Гемостаз це біохімічні та біологічні процеси, які підтримують кров у рідкому стані (з одного боку) та попереджають кровотечу (з іншого). Порушення механізмів гемостазу проявляються у вигляді гіперкоагуляції або гіпокоагуляції. Для визначення показників згортання крові застосовують різні методи дослідження.
Найбільш поширений аналіз — гемостазіограма або коагулограма. Це тип діагностики, що дозволяє дізнатися стан різних ланок фібринолітичної, протизгортальної та згортальної систем крові, а також виявити можливі ризики. Однак нерідко такий тест обмежується лише виміром фібриногену, АЧТЧ, агрегації тромбоцитів з АДФ, ПТЧ.
Інакше кажучи, коагулограма крові дає можливість отримати дані про те, що відбувається до утворення фібрину. Але вона не описує картину після випадання перших ниток згустку. Тобто за допомогою такого аналізу можна скласти уявлення лише про окремі ланки системи згортання. Водночас оцінити діяльність усієї системи гемостазу й визначити вплив того чи іншого препарату на організм неможливо.
Тому коагулограма і гемостаз — це не ті дослідження, які підходять для інтегральної оцінки. З цією метою наразі застосовується метод тромбоеластографії (ТЕГ) з використанням спеціального обладнання — тромбоеластографа.
Головна особливість тромбоеластографії полягає в можливості враховувати внесок і клітинних, і плазмових учасників гемостатичної реакції та їхньої концентрації. Сучасне обладнання для ТЕГ дозволяє виявляти порушення агрегації тромбоцитів, помічати ранні ознаки внутрішньосудинного згортання крові, діагностувати гіперфібриноліз, а також аналізувати ефективність призначеного лікування (наприклад, антитромботичної терапії).
Читайте також: Застосування тромбоеластографії (ТЕГ) в діагностиці коагулопатій при інфекції SARS-CoV-2
Анестезіологія, кардіологія, акушерство — це лише кілька прикладів галузей, у яких інтегральна оцінка стану гемостазу відіграє одну з ключових ролей. ТЕГ застосовується всюди, де здійснюється оперативне втручання з масивною крововтратою, а також при тромбозах і післяопераційних кровотечах, під час лікування неврологічних, кардіологічних та онкологічних захворювань.
Приклади використання тромбоеластографії в різних напрямках медицини:
Як же працює тромбоеластограф?
Читайте також: Можливості мобільної цитоплазмаферезної системи MCS®+
ТЕГ досліджує фізичні властивості фібрину. Зразок крові поміщається в спеціальну чашечку зі стрижнем, яка кожні 10 секунд обертається навколо своєї осі. Коли згусток з'єднує стрижень і чашечку разом, крутний момент передається на стрижень, занурений у зразок крові. Водночас обертання запускає тільки організований згусток, а кут руху залежить від щільності фібрину. Якщо зв'язки рвуться, взаємодія між стрижнем і чашкою слабшає.
Усі обертові рухи фіксуються на комп'ютері, що дозволяє визначити початок появи перших фібринових ниток, міцність згустку, записати всі зміни, що відбуваються зі зразком крові. Таким чином, тромбоеластограф простежує весь коагуляційний каскад — від початку згортання до лізису згустку, — і допомагає визначити гіпокоагуляцію, гіперкоагуляцію та вираженість лізису.
Серед основних переваг методики варто виділити такі:
Тромбоеластографія дає можливість визначити притромботичний стан, причиною якого є тромбоцитарна або ферментативна гіперактивність, а також полегшує відстеження результатів антитромбоцитарної терапії. Наразі переваги ТЕГ описані у багатьох наукових публікаціях, а тромбоеластограф використовується в найрізноманітніших напрямках медицини, зокрема в хірургії печінки, травматології, судинній хірургії та в інших галузях.