Лабораторний супровід трансплантації є невід‘ємною частиною цього процесу. Застосування адекватних сучасних та валідованих рутинних технологій забезпечує успіх трансплантації органів, триваліше повноцінне життя як графту/гемопоетичних клітин так і, власне, пацієнта, зменшує вартість та тривалість посттрансплантаційного лабораторного моніторингу та медичного супроводу пацієнта після проведення трансплантації.
Трансплантації в Україні в 2020 році
При підборі пари донор-реципієнт, а також для створення донорських реєстрів виникає завдання проведення HLA-типування як першого етапу порядку пошуку сумісного донора у рутинній трансплантації (*порядок пошуку та протокол може відрізнятися у випадку ургентної трансплантації – див. відповідні накази МОЗ):
Серологічні методи HLA-типування
Серологічні методи засновані на ідентифікації молекул МНС, експресованих на мембрані, за допомогою специфічних антитіл. На практиці серологічне типування є останнім етапом (!!!!) типування та проводиться на виділених клітинних популяціях. Оскільки основними носіями антигенів МНС є лімфоцити, суспензію Т-лімфоцитів використовують для визначення антигенів класу І, а суспензію В-лімфоцитів – для визначення антигенів класу ІІ гістосумісності. Найбільш поширеним методом типування HLA-антигенів є лімфоцитотоксичний тест «крос-матч», модифікований Полем Терасакі та останнім часом, через розвиток методологій, проводиться двома лабораторними підходами:
Стандартний лімфоцитотоксичний крос-матч в плашках Терасакі із застосуванням інвертованої мікроскопії для аналізу
Принцип лімфоцитотоксичного тесту (крос-матч) заснований на здатності специфічних антитіл взаємодіяти з HLA-антигенами відповідної до антитіл специфічності, утворюючи комплекс «антиген-антитіло». Зв‘язування компліменту з комплексом антиген-антитіло запускає каскад реакцій, що призводить до пошкодження клітинної мембрани і лізису клітин. У разі негативної реакції лімфоцити залишаються неушкодженими. При позитивній реакції лімфоцити руйнуються. Візуалізація позитивної реакції проводиться за допомогою суправітальних барвників (еозин, трипановий синій) або на більш сучасному рівні за допомогою флуоресцентних барвників. Визначення фенотипу HLA – проводиться за сукупністю позитивних та негативних реакцій.
Для крос-матч використовуються моноклональні антитіла або панель діагностичних сироваток з широким спектром антитіл до HLA-антигенів різних специфічностей. Діагностичні сироватки з HLA-антигенами отримуються від імунізованих донорів. Імунізація може бути викликана вагітністю (у 10-20% вагітних виробляються антитіла до батьківських HLA-антигенів HLA гаплотипу плоду), переливанням крові або трансплантацією органів. Спрямована імунізація донорів пересадкою шкіри, переливанням крові або лейкоцитарної маси призводить до появи високоактивних антитіл до HLA-антигенів.
Схема зниження активності трансплантаций в зв'язку з COVID
Протоколи виділення Т та В лімфоцитів для подальшого проведення серологічного крос-матчу
А) Виділення HLA клас І та клас ІІ антиген-експресуючих клітин з цільної крові за допомогою магнітних частинок Dynabeads™ HLA CLASS I та/або CLASS II (21001D, 21002D, 21003, 21004D) на магнітному штативі
Реагенти та обладнання:
Покрокова процедура:
Приготування зразків (виділення з кільця лімфоцитів)
Приготування зразків (виділення з цільної крові)
Виділення клітин
Б) Виділення Т лімфоцитів за допомогою специфічного реагенту FluoroBeads®-Т
Реагенти та обладнання:
Покрокова процедура:
Виділення з цільної крові
В) Виділення В лімфоцитів за допомогою специфічного реагенту FluoroBeads®-B
Реагенти та обладнання:
Покрокова процедура:
Виділення з цільної крові
Про процедуру проведення серологічного крос-матчу детально розповімо в наступній статті.